Стаття

Чи має проводити виплату страхова компанія потерпілому, якщо суд закрив провадження у справі щодо особи, яка здійснила ДТП?

Часто зустрічаються випадки, коли суд закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду. Після чого, трапляється так, що страхова компанія, отримавши постанову суду, відмовляє потерпілому у виплаті страхового відшкодування, адже постановою не встановлена вина особи, яка здійснила ДТП.

 

Що робити в такому випадку? Чи така відмова страхової є правомірною?

 

Частиною 2 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п’ятій цієї статті.

 

При цьому, пунктом 7 статті 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

 

Нормами Кодексу не встановлено, що при закритті провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд зобов’язаний встановити вину особи.

 

Однак, як зазначив Верховний Суд у своїх постановах від 07.02.2018 року у справі №910/18319/16 та від 18 лютого 2020 року у справі №916/2586/18, що з правового аналізу вказаної норми вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

 

Тобто, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі статті 38 КУпАП за закінченням строків накладення адміністративного стягнення, не звільняє від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ні водія, який спричинив ДТП, ні страхову компанію, в якій застрахована цивільно-правова відповідальність такого водія.

 

З цим може не погодитись велика кількість правників, вказавши на норми ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, зокрема, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного всебічного і об'єктивного дослідження доказів по справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

 

Більше того, відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», Пленум просить звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247, 280 КУпАП України. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

 

Проте, на практиці є безліч постанов, де суд не розглянув питання вини особи, а просто закрив провадження у справі.

 

Що ж робити, якщо Вам відмовила страхова компанія з вищевказаних підстав: Я завжди рекомендую першочергово звернутись зі скаргою на дії страхової компанії до регулятора страхових компаній – Національного банку України. Якщо ж скарга не принесла відповідного результату, потрібно звертатись до суду про стягнення страхового відшкодування. 

При цьому слід пам’ятати, що відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

 

Якщо у Вас виникли непорозуміння в дорожньо-транспортній пригоді чи зі страховою компанією, раджу не зволікати з прийняттям рішення, а звертатись до юриста по ДТП, який знайде вихід з неприємної ситуації.

 

Авторадник - на всі випадки автомобільного життя!

 

Автор статті Святослав Прокопчук.