+38 (067) 497 09 08
office@remove-this.prokopchuk.groupЗі змісту ст.17 Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що особа яка була в стані неосудності, під час скоєння адміністративного правопорушення, не підлягає адміністративній відповідальності. Зокрема в ст.20 КУпАП передбачено, що не підлягає відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
Разом з тим, виникає питання, яким чином встановити стан неосудності в особи у справах про адміністративні правопорушення?
Законодавством України визначено, що примусово психіатрична експертиза призначається тільки судом. В кримінальному процесі ініціатором такої експертизи виступає слідчий, прокурор (ч.2 ст.242 КПК України) у випадку наявності відомостей, які викликають сумніви щодо осудності чи обмеженої осудності підозрюваного. В цивільному процесі обов’язок призначення психіатричної експертизи покладається на суд. Так, відповідно до ст.298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення процедури призначення психіатричної експертизи, особі яка скоїла адміністративний проступок, не визначено. Так, в ст.273 КУпАП передбачено, що експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.
Крім цього, відповідно до Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого МОЗ України №865 від 08.05.2018 року, строк проведення амбулаторної СПЕ становить до 30 робочих днів з дати отримання всіх необхідних матеріалів. Залежно від ступеня складності експертизи і обсягу її об’єктів, поданих на дослідження, цей строк може бути продовжено з інформуванням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта) та за клопотанням якого (якої) експерт був залучений. З огляду на строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП (три місяці з дня вчинення правопорушення у справах які підвідомчі суду та два місяці коли справи підвідомчі іншим органам), проведення такої експертизи призведе до пропуску строків притягнення до відповідальності. Також, в КУпАП не визначено процедури призначення психіатричної експертизи якщо адміністративна справа не підвідомча суду, та коли особа (правопорушник) відмовляється її проходити.
З огляду на це слід зазначити, що у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект (7472), який частково розв’язав би проблему встановлення стану неосудності в особи у справах про адміністративні правопорушення. Так, у даному законопроекті було передбачено, що якщо в розпорядженні органу, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, буде достатньо даних щодо можливого перебування особи у стані неосудності, має призначатися судово-психіатрична експертиза. Якщо порушник погодиться на неї або сам подасть відповідне клопотання, граничні строки притягнення до відповідальності обчислюються з моменту отримання висновку експерта – не пізніше одного місяця. Експертизу може призначити тільки суд, навіть без згоди особи, яка притягається до адміністративної відповідальності якщо для цього буде достатньо підстав. Під час вирішення питання про призначення експертизи участь захисника є обов’язковою. У випадку його відсутності, такий надається через центр безоплатної вторинної правової допомоги.
29.08.2019 року даний законопроект був відкликаний.