Стаття

Чи може особа, яка не має відношення до злочину, але на майно якої наклали арешт в межах кримінального провадження, знайомитись з матеріалами кримінального провадження та оскаржити такий арешт?

Відповідно до КПК України арешт майна допускається з такою метою: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Таким чином, арешт може бути накладений на майно особи, яка в принципі немає відношення до вчинення злочину. Як в такій ситуації діяти?

Згідно ст.171 КПК України, клопотання про арешт майна розглядає слідчий суддя під час розслідування справи чи суд під час слухання справи в суді. Таке клопотання за приписами ст.172 КПК України розглядається не пізніше 2-ох днів з дня його надходження до суду за участю, в тому числі, власника майна. Однак його неприбуття не перешкоджає розгляду цього клопотання.

Разом з тим, у випадку накладення судом арешту на майно, відповідно до ст.174 КПК України, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. А також, коли власник чи володілець доведе, що арешт накладено необґрунтовано та в подальшому його застосуванню відпала потреба.

Крім цього, особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, відповідно до ст.64-2 КПК України, має права та обов’язки, передбачені КПК України для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.

Таким чином, особа, щодо майна якої вирішується чи вирішено питання про арешт, може знайомитись з матеріалами як досудового розслідування так і судового провадження в частині, що стосується арешту її майна, а також оскаржити такий арешт.