‎+38 (067) 497 09 08

Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність між підприємством чи військовою частиною та водієм

23:13 07.12.2020

Виникають такі ситуації в житті, що при отриманні бажаного місця праці чи посади, працівники готові підписати будь-які документи не читаючи їхнього змісту, а іноді і не розуміючи його. Звісно, інколи роботодавець повідомляє, що в нього тільки такі вимоги до цієї посади, а без підписання певних документів, ви не зможете працювати.

 

Як правило, проблеми в працівників виникають набагато пізніше.

 

Одним з таких випадків є підписання договору про повну матеріальну відповідальність водія на підприємстві. Такі випадки стосуються також і військовослужбовців водіїв.

 

Проте, саме в такому договорі є певні плюси для водіїв, але аж ніяк не для підприємств чи військових частин.

 

Відповідно до статті 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

 

Стаття 134 КЗпП України передбачає випадки, за наявності яких, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації. Зокрема пункт 1 цієї статті зазначає, що між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

 

Згідно зі статтею 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

 

Перелік посад і робіт, котрі заміщуються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на схов, обробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування в процесі виробництва, затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28.12.1977 №447/24 (далі - Постанова №447). Постановою №447 затверджено також і Типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (далі - Типовий договір, наведено у додатку №1). В тексті Типового договору є посилання на статтю 11 Положення про матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, затверджене Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13.07.1976 №4204-IX.

 

При цьому, посада водія не входить до Переліку посад і робіт, які виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для зберігання, обробки, продажу, перевезення або застосування в процесі виробництва.

 

Тому, Верховний суд України, розглядаючи спір в подібних правовідносинах, в постанові від 25.04.2012 у справі №6-16цс12 зазначив, що договори про повну матеріальну відповідальність з працівниками, чиї посади (виконувана робота) в переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, не вказані, юридичної сили не мають і не можуть бути підставою для матеріальної відповідальності у повному розмірі заподіяної з їх вини шкоди.

 

Більше того, Верховний Суд у своїй постанові від 13 листопада 2019 року у справі №523/18122/15-ц підтримав зазначений висновок та вказав, що договори про повну матеріальну відповідальність можна укладати в письмовій формі тільки з працівниками визначених категорій. Договори про повну матеріальну відповідальність, укладені з особами, які не включені до переліку категорій працівників, з котрими можна такі договори укладати, є недійсними.

 

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29 січня 2018 року у справі №743/1641/15-ц та від 29 жовтня 2020 №264/2076/17.

 

Перед тим як підписувати договір чи якийсь інший документ, варто проконсультуватись з юристом.

 

Автор статті Святослав Прокопчук.