Новина

ДЕ ВЗЯТИ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВІЛЬНІ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ПІД ЗАБУДОВУ УЧАСНИКУ БОЙОВИХ ДІЙ

          

 

 

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 

Відповідно до ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

 

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

 

Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

 

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

 

Частиною першою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії (інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

 

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

 

Пунктом 31 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», передбачено, що міським радам надані виключні повноваження щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

 

Відповідно до ч.5ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

 

Абзацом другим ч.5 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що до моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

 

За приписами ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

 

Разом з цим, аналізуючи приписи ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування», слід зробити висновок, що передусім саме виконавчий комітет, згідно з його компетенцією зобов`язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

 

Більше того, Виконавчий комітет також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні.

 

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №127/28475/15-а, від 5 листопада 2019 року у справі №359/7966/16-а та від 07 лютого 2020 року у справі №127/13810/17.

 

Відтак, оскільки виконавчий комітет є розпорядником запитуваної позивачем інформації, то в нього відсутні правові підстави, передбачені ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», для відмови у задоволенні запиту про надання такої інформації.

 

Таку ж правову позицію Верховний Суд висловив у постановах від 31 липня 2018 року у справі №127/1907/16-а та від 07 лютого 2020 року у справі №127/13810/17.

 

ЗРАЗОК ЗАПИТУ ПРО ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ: