Стаття

ЧИ МОЖУТЬ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ ЗМЕНШИТИ РАЗОВУ ГРОШОВУ ДОПОМОГУ УЧАСНИКУ БОЙОВИХ ДІЙ ДО 5 ТРАВНЯ

13:48 09.01.2023

 

ФАБУЛА:

Постановою КМУ затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі Порядок).

 

Приписами пункту 4 Порядку передбачено, що бюджетні кошти спрямовуються на виплату разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі грошова допомога), та оплату послуг, пов`язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги, що проводиться організацією, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання.

 

Відповідно до приписів Додатку до Порядку разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, 1 491 гривня.

 

В цей же час, нам відомо, що з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року.

 

Всупереч вимогам Закону, Департамент виплатив учаснику бойових дій допомогу, керуючись лише приписами Постанови.

 

 

 

ЗАПИТАННЯ:

Чи може під час дії воєнного стану Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат зменшувати розміри державних соціальних стандартів і гарантій, які встановлені Законом, зокрема виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2022 року як учаснику бойових дій?

 

 

ВИСНОВКИ СУДУ:

 

Приписами частини 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

 

Приписами частини 2 статті 64 Основного Закону передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

 

Отже, мова йде про обмеження прав і свобод, які закріплені у розділі 2 «Права, свободи та обов`язки людини і громадянина» Основного Закону.

 

В умовах воєнного стану конституційне право людини і громадянина на соціальний захист може бути обмежене.

 

При цьому, варто звернутись до змісту Рішення Конституційного Суду України, в якому суд зробив висновок, що допомога, розмір якої встановлено Законом, походить і захищається приписами частини 5 статті 17 Конституції України.

 

Цією нормою права встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

 

Важливим фактом поняття «перебувають», адже це має розумітись і в контексті проходження служби раніше.

 

Водночас слід звернути увагу на те, що стаття 17 Основного Закону входить до розділу 1 «Загальні засади».

 

Приписами частини 1 статті 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

 

Правовий режим воєнного стану на конституційному рівні не впливає на дотримання основних засад побудови (існування) держави.

 

Отже, під час війни держава не може відмовитись повністю або частково від виконання зобов`язань перед громадянами України, які перебували і перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членами їхніх сімей.

 

Обумовлено тим, що суверенітет держави і життя громадян реально залежать від виконання військовослужбовцем обов`язків.

 

Військовослужбовець, ризикуючи щосекунди життям і здоров`ям, має бути впевнений, що держава подбає про нього і його сім`ю.

 

Зменшення соціального забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей не сприяє належному виконанню згаданого обов`язку, бо може розцінюватись як обман.

 

Тому виплату допомоги, яка встановлена приписами Закону, треба вважати як витрати на підтримання обороноздатності держави, зменшувати які у період війни небезпечно.

 

 

 

Підсумовуючи вказане, суд зробив висновок, що абзац 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України суперечить сукупності приписів частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, частини 5 статті 17 Конституції України та частини 3 статті 12 Закону 2 в контексті встановлення Урядом України розміру допомоги, виплата якої передбачена приписами Закону.

 

Приписами частини 4 статті 7 КАС України встановлено, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

 

Тому спірні правовідносини не регулюються приписами абзац 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу і Постанови.

 

Правовідносини між сторонами врегульовані виключно приписами Закону.

 

Приписами частини 4 статті 12 Закону (в редакції від 25 грудня 1998 року) встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.